Кваліметричний підхід до визначення ступеня довіри до програмного забезпечення

Нестеренко, С. О.; Акименко, А. М.

IRChNUT Home
→
ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ НУ «Чернігівська політехніка»
→
Технічні науки та технології: науковий журнал
→
2017
→
№3 (9)
→
View Item

dc.contributor.author	Нестеренко, С. О.
dc.contributor.author	Акименко, А. М.
dc.date.accessioned	2015-09-22T12:38:53Z
dc.date.accessioned	2018-02-25T01:31:43Z
dc.date.available	2015-09-22T12:38:53Z
dc.date.available	2018-02-25T01:31:43Z
dc.date.issued	2017
dc.identifier.uri	http://ir.stu.cn.ua/123456789/15792
dc.description	Нестеренко, С. О. Кваліметричний підхід до визначення ступеня довіри до програмного забезпечення / С. О. Нестеренко, А. М. Акименко // Технічні науки та технології. – 2017. – № 3 (9). – C. 115-122.	en_US
dc.description.abstract	Актуальність теми дослідження. Люди, які приймають рішення, та користувачі складного програмного забезпечення (ПЗ) здебільшого нездатні виносити обґрунтоване судження про його якість і надійність. Практично люди приймають рішення, спираючись на фактор довіри. Тому розробка методів оцінки ступеня довіри до ПЗ актуальна. Постановка проблеми. Програмне забезпечення та методи його об’єктивного оцінювання є складними. Тому потрібно визначити методи непрямого оцінювання якості ПЗ на підставі факторів довіри, одержати які значно легше. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато авторів аналізували феномен довіри, зокрема до технічних систем. Учені згодні з тим, що довіра полягає не в чому іншому, як у прийнятті можливості за дійсність. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Ступінь довіри до технічних систем досі оцінювався якісно, за допомогою словесних описів. Це не дозволяло порівнювати системи за ступенем довіри до них. Постановка завдання. Для проведення об’єктивної оцінки потрібно формалізувати показники довіри у числовому уявленні й запропонувати спосіб зводити їх до єдиного комплексного показника. Виклад основного матеріалу. Часткові показники довіри поділяються на функціональні та репутаційні. Функціональними показниками пропонується вважати функціональну придатність ПЗ та його точність. Репутаційними показниками пропонується вважати легальність походження, легальність одержання копії ПЗ, зовнішню сертифікацію та комерційну успішність. У роботі запропоновано метод чисельної оцінки цих показників. Висновки. Фактор довіри до програмного забезпечення починає відігравати все помітнішу роль при його використанні. Способом визначення ступеня довіри до ПЗ є формалізоване визначення кількісних функціональних і репутаційних непрямих показників довіри. Далі можна одержати комплексну оцінку ступеня довіри, а вже на її підставі приймати рішення про можливість використання ПЗ.	en_US
dc.language.iso	uk	en_US
dc.publisher	Чернігів: ЧНТУ	en_US
dc.relation.ispartofseries	Технічні науки та технології; № 3 (9)
dc.subject	програмне забезпечення	en_US
dc.subject	довіра	en_US
dc.subject	функціональна придатність	en_US
dc.subject	точність	en_US
dc.subject	легальність походження	en_US
dc.subject	сертифікація	en_US
dc.subject	кваліметричний підхід	en_US
dc.subject	software	en_US
dc.subject	confidence	en_US
dc.subject	functional suitability	en_US
dc.subject	accuracy	en_US
dc.subject	legality of origin	en_US
dc.subject	certification	en_US
dc.subject	qualimetric approach	en_US
dc.subject	программное обеспечение	en_US
dc.subject	доверие	en_US
dc.subject	функциональная пригодность	en_US
dc.subject	точность	en_US
dc.subject	легальность происхождения	en_US
dc.subject	сертификация	en_US
dc.subject	квалиметрический подход	en_US
dc.title	Кваліметричний підхід до визначення ступеня довіри до програмного забезпечення	en_US
dc.title.alternative	Qualimetric approach to determining the degree of software confidence	en_US
dc.title.alternative	Квалиметрический подход к определению степени доверия программному обеспечению	en_US
dc.type	Article	en_US
dc.description.abstractalt1	Urgency of the research. People who deal with complex software (SW) mostly are not able to make a well-founded judgment about its quality and reliability. Practically people make decisions based on the factor of trust. Therefore, the development of methods for evaluating the degree of trust for software is relevant. Target setting. The software and methods for its objective evaluation are complex. Therefore, it is necessary to determine the methods of indirect evaluation of software quality based on the factors of trust, which is much easier to obtain. Actual scientific researches and issues analysis. Many authors analyzed the phenomenon of trust, in particular concerning technical systems. Scientists agree that trust is nothing more than an acceptance the opportunity as reality. Uninvestigated parts of general matters defining. The degree of trust for technical systems is still evaluated qualitatively, with the help of verbal descriptions. It did not allow comparing the systems with accordance the degree of trust in them. The research objective. To carry out an objective assessment, it is necessary to formalize the indicators of trust in numerical representation and to offer a way to combine them into a single integrated indicator. The statement of basic materials. Partial indicators of trust may be separated into functional and reputational groups of ones. As the functional indicators the software functional worthiness and its accuracy are suggested to be considered. As reputational indicators the legal origin, the legality of obtaining a copy of the software, external certification and commercial success are suggested to be considered. The paper proposes a method for numerical evaluation of these indicators. Conclusions. Factor of trust for the software begins to play a more significant role in its use. The formalized definition of primary quantitative functional and reputational indirect indicators of trust is the way to defining the degree of trust for the software. Then you can get a generalized evaluation of the trust degree, and on its basis, make decisions about the possibility of using the software.	en_US
dc.description.abstractalt2	Современное программное обеспечение (ПО), которое является неотъемлемой частью сложных технических и организационных систем, по своей структурной сложности превышает все образцы материальной культуры, когда-либо созданной человечеством. ПО является сложной сущностью, для овладения которой нужны большое время и специальные знания. Этих ресурсов, как правило, нет ни у лиц, которые принимают решение (ЛПР), ни у пользователей ПО. Вдобавок, источники полной и объективной информации про ПО или недоступны пользователям, и/или имеют необъятный размер. Вследствие этого ЛПР и пользователи лишены прямой возможности выносить обоснованное суждение о том, могут ли они в своей профессиональной деятельности полагаться с допустимым риском на результаты работы с ним. Все это приводит к тому, что люди вынуждены отказываться от самостоятельного исследования ПО и искать другие пути для обоснования своих решений относительно возможности использования как его самого, так и результатов работы с ним. Учитывая изложенное, ЛПР и пользователям при практическом использовании ПО приходится строить свое отношение к используемому ПО, опираясь не на точное знание о нем, а на обобщенной категории доверия. Само по себе явление доверия или недоверия к определенному объекту возникает у субъекта в ситуации, которая характеризуется: а) значимостью объекта для субъекта. Для объектов, которые находятся вне зоны интересов субъекта, понятие доверия/недоверия теряют смысл; б) недостаточностью объективного и полного знания субъекта об объекте. Предлагается использовать в качестве частичных показателей доверия к ПО: достаточный уровень функциональной пригодности, приемлемую точность числовых результатов, легальность происхождения, легальность получения, наличие внешней сертификации и конкурентную успешность. Для получения комплексной оценки степени доверия к ПО на базе приведенных выше частичных показателей предлагается использовать квалиметрический подход.	en_US