Стимулювання правослухняної поведінки у кримінально-виконавчому праві України

Abstract

У статті проаналізовано наукові позиції стосовно розуміння поняття «заохочення», як способу впливу на поведінку засуджених шляхом стимулювання. Сутність проблеми правослухняної поведінки окреслена тим, що вона нерозривно пов’язана: по-перше, зі зверненням до індивідуально-особистісного моменту у кримінально-виконавчому праві; по-друге, із пошуком засобів стимулювання, забезпечення та захисту такої правослухняної поведінки засуджених, яка б свідчила про активне ставлення засудженого до своїх обов’язків та вимог права. Визначено фактори від яких залежить дієвість та ефективність заохочення. Досліджено поняття мотив, інтерес, потреби, як основи заохочення. Розкрито ознаки стимулів в праві. Співставлено поняття «стимул» та «стимулювання». Обґрунтовано ефективність заохочення в кримінально-виконавчому праві для стимулювання правослухняної поведінки засуджених.