Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Бродовська, І. В. | |
dc.date.accessioned | 2019-02-12T14:04:46Z | |
dc.date.available | 2019-02-12T14:04:46Z | |
dc.date.issued | 2018 | |
dc.identifier.uri | http://ir.stu.cn.ua/123456789/17255 | |
dc.description | Бродовська, І. В. Розвиток стратегії національної екологічної політики в Україні : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / І. В. Бродовська. - Чернігів, 2018. - 22 с. | en_US |
dc.description.abstract | Робота присвячена розробці теоретичних, методичних і практичних положень щодо дослідження інститутів державного регулювання природокористування, обґрунтуванню необхідності обліку макросистемних наслідків державного регулювання і механізмів вироблення рекомендацій щодо розвитку стратегії національної екологічної політики на основі принципів стійкого розвитку. Розвинуто теоретичні та методологічні основи щодо проблеми формування національної екологічної політики на основі дослідження й узагальнення сучасних проблем природокористування, закономірностей їх прояву, впливу на інші соціально-економічні сфери. Розроблено концептуальні підходи до формування та функціонування інститутів державного регулювання природокористування, запропоновано методологію оцінювання взаємозв'язку між формуванням екологічної ситуації і функціонуванням інститутів формування національної екологічної політики. Узагальнено зарубіжний досвід запровадження екологічної політики в системі національних моделей соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано принципи відбору показників, критеріїв еколого-економічної ефективності екологічної політики. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення процесів природокористування на основі системного розвитку інститутів регулювання екологічної політики, що забезпечують інтеграцію пріоритетів еколого-економічного розвитку. Запропоновано для аналізу національної екологічної політики використання структурно-логічної матриці, що дає змогу виконувати як кількісні, так і якісні вимірювання інститутів регулювання природокористування для кожного природного ресурсу. | en_US |
dc.language.iso | uk | en_US |
dc.publisher | Чернігів | en_US |
dc.subject | екологічна політика | en_US |
dc.subject | інститути державного регулювання природокористування | en_US |
dc.subject | екологічний моніторинг | en_US |
dc.subject | екологічне страхування | en_US |
dc.subject | стратегія національної екологічної політики | en_US |
dc.subject | стратегічна екологічна оцінка | en_US |
dc.subject | экологическая политика | en_US |
dc.subject | институты государственного регулирования природоиспользования | en_US |
dc.subject | экологический мониторинг | en_US |
dc.subject | экологическое страхование | en_US |
dc.subject | стратегия национальной экологической политики | en_US |
dc.subject | стратегическая экологическая оценка | en_US |
dc.subject | ecological policy | en_US |
dc.subject | institutions of environmental governance | en_US |
dc.subject | ecological monitoring | en_US |
dc.subject | ecological insurance | en_US |
dc.subject | strategy of national ecological policy | en_US |
dc.subject | strategic environmental assessment | en_US |
dc.title | Розвиток стратегії національної екологічної політики в Україні | en_US |
dc.title.alternative | Развитие стратегии национальной экологической политики в Украине | en_US |
dc.title.alternative | Development of the national environmental policy strategy in Ukraine | en_US |
dc.type | Autoreferat | en_US |
dc.description.abstractalt1 | Достижение целей устойчивого развития предусматривает обеспечение сбалансированности между социальными обязательствами государства и ресурсными возможностями общества. Главным условием при этом является формирование таких институтов государственного регулирования природопользования, функционирование которых будет отвечать состоянию развития экономики. Система природопользования переходного периода, государственное регулирование природопользования, не является новыми объектами для исследования. Однако ряд классических экономических теорий, доминирующих в науке, не обеспечивают адекватного методологического подхода к исследованию современных проблем природопользования. Сфера исследования институтов государственного регулирования природопользования является одной из таких проблем. Можно констатировать, что в экономике природопользования институционно-эволюционные методы пока не получили широкого использования. Этим, а также другими факторами объясняется фрагментарность методов государственного регулирования природопользования, разрывы между мероприятиями политики природопользования и охраны окружающей среды, что проводятся, и результатами реализации этих мероприятий, увеличения транзакционных расходов, «провалы» рынка, снижения конкурентоспособности национальной экономики. Институты государственного регулирования природопользования и охраны окружающей среды необходимо рассматривать из трех позиций: первая заключается в усовершенствовании механизма исследования институтов государственного регулирования природопользования, вторая – в усовершенствовании механизма исследования проблем природопользования, третья – механизму формирования рекомендаций относительно решения проблем природопользования. Все механизмы исследования институтов государственного регулирования природопользования, проблем природопользования и формирования рекомендаций, заключаются в реализации алгоритма систематизации значительного объема разрозненного и структурирующего информационного материала за секторами экономики, природопользователями. Это дает возможность получить целостную объективную картину причин ухудшения природной среды, выделить макроструктуры – институты государственного регулирования, связи, между которыми нарушены. Многоуровневое и многомерное изучение тенденций развития институтов государственного регулирования природопользования, постоянная коррекция приоритетов усовершенствования государственного регулирования природопользования, стали важнейшими функциональными элементами глобальных процессов, механизмом проектирования и формирования системы государственного регулирования природопользования. На основе предлагаемой структурно логической матрицы институтов государственного регулирования природопользования определены возможности Украины в наращивании национального институционного потенциала для решения конкретных ситуационных проблем природопользования и сформулированы рекомендации относительно совершенствования институтов государственного регулирования природопользования. В перспективе использования динамической структурно логической матрицы институтов государственного регулирования природопользования даст возможность непрерывно осуществлять процесс совершенствования механизмов государственного регулирования природопользования; постоянно формировать предложения, осуществлять непрерывный отбор и сочетание комбинаций количества общественных благ, выработанных институтами государственного регулирования природопользования, необходимых для определенного этапа экономического развития; обеспечить конкурентоспособность, стойкость социально-эколого-экономической системы страны путем наращивания национального институционного потенциала на всех уровнях. Система экологического мониторинга, как и любая другая система мониторинга, базируется на определенных принципах, основными являются такие: систематичности наблюдений по состоянию окружающей природной среды и техногенными объектами, которые влияют на него; своевременности получения и обработки данных наблюдений; комплексности использования экоинформации; объективности первичной, аналитической и прогнозной екоинформации и согласованности нормативного, организационного и методического обеспечения экологического мониторинга; совместимости технического, информационного и программного обеспечения ее составляющих; оперативности доведения экоинформации по предприятиям, организациям и учреждениям; доступности экологической информации населению Украины и мировому сообществу. | en_US |
dc.description.abstractalt2 | The paper is devoted to the development of theoretical, methodological and practical provisions for institutions of environmental governance research, to explanation (grounding) of the necessity of macrosystem of public regulation mechanisms accounting and recommendations for the improvement of mechanisms of public regulation of natural resources based on the principles of sustainable development. Theoretical and methodological bases of state regulation of natural resources are developed through research and generalization of up-to-date problems of nature use, principles of their display, and influence on other social and economic areas. Conceptual approaches to the formation and functioning of institutions of environmental governance are developed. Methodology evaluation of correlation between the formation of the environmental situation and institutions of public regulation functioning. Foreign experience of environmental government regulation in the national models of social and economic development is generalized. Principles of indicators selection, criteria of social, ecological and economic efficiency of public institutions of environmental governance are explained. Recommendations for improving the processes of environment use on the basis of system development of government regulation institutions to ensure the integration of priorities of social, ecological and economic development are proposed. Structural and logical matrix that enables both quantitative and qualitative measurement of institutions of environmental governance for each environment (resource) are proposed for analysis for the institutions of environmental governance problems of nature use | en_US |