Короткий опис(реферат):
Законом України «Про вищу освіту», прийнятим у 2014 році, було встановлено, що заклади вищої освіти (ЗВО),
яким надано статус національних, мають право самостійно визначати норми часу навчальної та інших видів роботи
педагогічних і науково-педагогічних працівників. До цього для ЗВО було обов’язковим використання норм часу для пла-
нування та обліку навчальної роботи, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 21.08.2002 р.
№ 450. Після отримання дозволу на самостійне формування норм, багато які ЗВО з різних причин, передусім, у зв’язку з
фінансовими труднощами, стали вносити зміни до норм часу, офіційно затверджених Міністерством освіти і науки
України. Внаслідок цього у них стали з’являтися свої власні видозмінені похідні системи норм часу. Таким чином, крім
офіційно затверджених норм часу, у вищій освіті виникла ціла сукупність систем норм часу на виконання навчальної
роботи, які мають загальне походження, загальну «материнську» систему норм часу. У своєму розвитку вони дедалі
більше віддаляються від «материнської» системи й одна від одної, що дає змогу говорити про їх дивергенцію. Метою
цієї статті є дослідження процесів дивергенції норм часу на виконання навчальної роботи та визначення її основних
напрямів. Дивергенція норм часу є адаптивним процесом, який полягає у пристосуванні систем норм часу ЗВО до нових
умов функціонування. Як необхідні передумови для дивергенція норм часу у вищій освіті України виступають законода-
вчі зміни, які дозволяють ЗВО в межах університетської автономії самим встановлювати норми часу на виконання
навчальної роботи науково-педагогічними працівниками; різні умови функціонування ЗВО; їх відносна відособленість.
Основними чинниками дивергенції виступають хронічне недофінансування вищої освіти, необхідність суттєвого підвищення якості підготовки фахівців, суттєве скорочення випускників середніх шкіл внаслідок демографічної кризи в
Україні. У процесі дослідження виявлено п’ять основних напрямів дивергенції, які об’єднують відповідні первинні зміни
систем норм часу. Трансформація норм часу дає змогу ЗВО адаптуватися до змін зовнішнього середовища та особли-
востей елементів внутрішнього середовища (організація навчального та наукового процесів, персонал, організація управління, маркетинг тощо). Подальші дослідження дивергенції норм часу на виконання навчальної роботи мають полягати у визначенні ступеня змін норм протягом певного часу в окремих ЗВО або їх групах, а також у встановленні рівнів дивергенції в різних системах норм часу.
Суть розробки, основні результати:
Ломоносова, О. Е. Дивергенція норм часу як наслідок адаптації ЗВО України до нових соціально-економічних та інституційних умов функціонування / О. Е. Ломоносова , А. В. Ломоносов // Проблеми і перспективи економіки та управління. - 2019. - № 3 (19). - С. 60-80.