Система забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного виробництва

Abstract

У статті визначені наукові положення щодо формування структури еколого-соціо-економічної системи забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного виробництва за рахунок її декомпозиції на підсистеми, яким притаманні відповідні властивості, принципи, завдання та інструменти функціонування. Це дає змогу конкретизувати напрями та виробити єдині підходи до державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва на довгострокову перспективу. Основне завдання еколого-економічної безпеки аграрного виробництва полягає у підтриманні цілісності аграрної еколого-економічної системи та забезпеченні збалансованого розвитку аграрного сектору, що стає можливим при визнанні взаємозв’язку та змістовності трьох його складових – еколого-економічної, соціальної і економічної. Еколого-економічний ефект можна охарактеризувати через поліпшення стану навколишнього природного середовища у результаті впровадження екологічно безпечних технологічних та управлінських рішень; раціональне використання природних ресурсів їх збереження та відтворення, включаючи й родючість ґрунтів; зменшення антропогенного навантаження на довкілля. У результаті дослідження встановлено, що еколого-економічна безпека аграрного виробництва і його суб’єкти формують складну еколого-соціо-економічну систему, стан якої багато в чому визначає рівень забезпеченості екологічною безпекою продукції аграрного виробництва. Управління розвитком аграрного виробництва представляє собою цілеспрямований вплив соціально-економічної підсистеми на екологічну з метою переходу системи в якісно новий стан.