Короткий опис(реферат):
Актуальність теми дослідження. Досить часто для отримання необхідної точності виготовлення деталей, вони обробляються на круглошліфувальних, внутрішньошліфувальних, плоскошліфувальних та різьбошліфувальних верстатах. Попередньо врівноважене шліфувальне коло в процесі експлуатації втрачає врівноважений стан і набуває дисбаланс, що змінюється протягом часу. Однією з причин, що викликає зміну дисбалансу, є знос шліфувального кола, який може бути нерівномірним або рівномірним. Нерівномірний знос виникає у зв’язку з розcіюванням міцності різа- льної поверхні кола (у межах одного інструмента). При рівномірному зносі, зокрема й за рахунок правок кола, неврів- новаженість виникає через нерівномірну щільність, відхилення розмірів, форми й розташування поверхонь.
Постановка проблеми. У процесі виконання шліфувальних робіт необхідно враховувати те, що шпиндель шлі- фувального верстата внаслідок зносу шліфувального кола, піддатливості опор, згинальної жорсткості переходить у неврівноважений стан, що впливає на точність і якість механічної обробки деталей. Тому виникає проблема визна- чення похибок положення ротора динамічної системи з урахуванням статичної та динамічної неврівноваженості, складових сил різання та пружних зусиль, що виникають в опорах шпиндельного вузла.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі були розглянуті останні публікації з цієї теми, які предста- влено у відкритому доступі, включаючи мережу Інтернет.
Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відомі дослідження точності процесу шліфування важкооб- роблюваних деталей не враховують вплив статичної, динамічної та моментної неврівноваженості технологічної системи шліфувального верстата. Однак у процесі оцінювання точності положення шпинделя в просторових координатах та то- чності виготовлення заданої деталі в математичній моделі процесу механічної обробки необхідно враховувати перерахо- вані фактори. Тому дані дослідження дають можливість конструктору підвищити точність проєктування металоріза- льних верстатів шліфувальної групи при обробці деталей, які мають конструктивну неврівноваженість.
Постановка завдання. Метою цієї наукової роботи є моделювання положення шпинделя шліфувальних та фре- зерних верстатів з урахуванням інерційних зусиль, які виникають унаслідок статичної та динамічної неврівноваже- ності роторного вузла, що обумовлює точність і якість процесу механічної обробки.
Виклад основного матеріалу. Стан врівноваженості шпиндельного вузла, відбалансованого заводом-виготов- лювачем, при обробці деталей на металорізальних верстатах безупинно змінюється. При шліфуванні дисбаланс ви- никає внаслідок зношування і неоднорідної структури змінної інструментальної головки шліфувального круга. У про- цесі обробки деталі, яка обертається, він зумовлений неврівноваженою заготовкою. Для компенсації режимної зміни дисбалансу і з метою підвищення якості обробки, особливо на фінішних операціях, без зниження нормативних режи- мів різання на шпиндель верстата встановлюють коригувальні маси, диски з приводом їх від гідростатичної або гідродинамічної опор.
Висновки відповідно до статті. У результаті проведених досліджень у роботі отримано математичну модель положення шпинделя шліфувального верстата з урахуванням складових статичної та динамічної неврівноваженості ротора, яка виникає внаслідок похибок технологічної системи верстата та зносу шліфувального кола. Використову- ючи цю модель можна проводити розрахунок похибок механічної обробки, що виникають при різанні. Також це дос- лідження дозволяє уточнити вплив похибок процесу шліфування на якість обробки деталей, що дає можливість оп- тимізувати режими різання і, відповідно, підвищити ефективність процесу шліфування. Ця методика також може використовуватися для високошвидкісного фрезерування, яке є альтернативою шліфуванню.
Суть розробки, основні результати:
Кальченко, В. В. Визначення похибки процесів шліфування та швидкісного фрезерування з урахуванням статичної та динамічної неврівноваженості / В. В. Кальченко, В. І. Кальченко, С. Д. Цибуля, Є. Ю. Сахно // Технічні науки та технології. – 2020. – № 3. – С. 72-79.