Міжнародно-правова охорона біорізноманіття у контексті екосистемного підходу

Abstract

У статті аналізується міжнародно-правове забезпечення охорони біорізноманіття у контексті реалізації екосистемного підходу. Відзначено, що виснаження та поступова втрата біологічного різноманіття є однією із глобальних екологічних проблем, яка може призвести до незворотних наслідків не тільки для екосистем, а й для всього людства. Встановлено, що в останні десятиліття поняття «біорізноманіття» як юридична категорія поширилося у міжнародно-правових актах і національному законодавстві. Правове регулювання збереження біорізноманіття передбачає інтегрований і комплексний підхід, заснований на принципі екосистемності. На думку авторів, порівняно новим способом правової охорони природних об’єктів і біологічного різноманіття, в основу якого покладено саме принцип екосистемності, є формування Всеєвропейської екологічної мережі, невід’ємною складовою частиною якої є національна екологічна мережа України. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що міжнародно-правове регулювання збереження біорізноманіття спрямоване на забезпечення сталого використання, збереження, підтримання і відновлення біологічних видів на всіх рівнях їх існування і самих екосистем. Пріоритетним є збереження біорізноманіття на екосистемному рівні, тобто всієї сукупності екосистем, у т. ч. глобальної екосистеми. Світовий і європейський досвід показує, що необхідно впроваджувати такі інструменти та правові режими, що спрямовані на охорону видів і середовища їх існування, але одночасно враховують господарську діяльність людини. Саме таким інструментом виступає екологічна мережа, на яку покладено важливе природоохоронне завдання, що полягає в забезпеченні екологічно збалансованого розвитку та зупиненні процесу виснаження біологічного різноманіття.