Напрями і шляхи оптимізації системи державно-громадського управління якістю університетської освіти в умовах українських реалій

Abstract

У статті аналізується якість освіти як соціальне явище, встановлюється її вплив на виробництво, бізнес, суспільство і людину; підкреслюється необхідність залучення до її підвищення суспільство і бізнес; виокремлюється три напрями, які безпосередньо залежать від якості вищої освіти : освіта - наука - інновації; подається вітчизняна система забезпечення якості вищої освіти, що затверджена на законодавчому рівні; висвітлюються механізми її забезпечення; висвітлюється місце, роль і механізми дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; підкреслюється необхідність здійснення комплексного підходу до оцінки якості вищої ocвіти, а саме розглядати її в двох аспектах: як зовнішній аспект: якість результату освітнього процесу – відповідність рівня підготовки випускників попиту роботодавців (вимогам стандартів); так і як внутрішній аспект: характеристики системи забезпечення якocтi освіти – зміст ocвіти, рівень підготовки абітурієнтів, студентів, науково-педагогічних кадрів, інформаційно-методичний супровід, матеріально-технічне забезпечення якості підготовки фахівців, використовувані ocвітні технології, наукова діяльність тощо. Підкреслюється, що важливою складовою державного-громадського управління у цій ситуації стає управління якістю освіти, яке постає двовекторним процесом. З одного боку, воно має забезпечувати якість внутрішніх параметрів процесу й результату навчання студентів, задоволення їхніх освітніх потреб і сподівань щодо здобуття належної компетентності, а з другого, – воно спрямоване на поліпшення використання ресурсів у забезпеченні якості освіти та підвищення ефективності функціонування системи освіти загалом (зовнішні параметри як соціальної системи).