Abstract:
Стаття присвячена дослідженню однієї з умов виникнення відповідальності за заподіяння моральної шкоди, а саме безпосередньої наявності моральної шкоди. В роботі розглядається сутність принципу «презумпції моральної шкоди», який полягає в наступному: особа, щодо якої вчинено будь-яке неправомірне діяння, визнається такою, що зазнала моральної шкоди. Аналізуються доводи науковців, які виступають прихильниками закріплення презумпції заподіяння моральної шкоди на законодавчому рівні, а також позиція тих, хто висловлює негативне ставлення до загальної презумпції наявності моральної шкоди. Здійснюється аналіз судової практики з цього питання. В результаті проведеного дослідження автор приходить до висновку, що право на компенсацію моральної шкоди виникає не автоматично при вчиненні заподіювачем шкоди неправомірного діяння, а за умови доведення потерпілим, в чому саме полягають моральні страждання і які втрати немайнового характеру вони спричинили.
