Загальнообов’язкове державне соціальне страхування як основа сучасної системи соціального захисту в Україні

Abstract

У статті досліджено загальнообов’язкове державне соціальне страхування як базовий елемент сучасної системи соціального захисту населення. Актуаль- ність цієї теми обґрунтовується крізь призму конституційного декларування обов’язкового соціального страхування як гарантії права на соціальний захист. Розглянуто сучасні наукові погляди, на основі яких зроблено висновок, що соціальне страхування є основним механізмом гарантування соціального захисту економічно-активного населення в разі настання соціальних ризи- ків, передбачених законодавством. Наголошено на безпосередньому зв’язку таких категорій, як «соціальне страхування» та «соціальний ризик», а також зроблено висновок, що соціальні ризики, які на міжнародному рівні визнані традиційними, тобто такими, що мають найбільший відсоток імовірності тра- питись у житті кожної людини, знайшли відображення в чинному національ- ному законодавстві. Проаналізовано правові засади функціонування системи загальнообов’яз- кового державного соціального страхування та визначено її складники (види): пенсійне страхування, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працез- датності, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття та медичне страхування. Відповідно до конкретних видів соціаль- ного страхування прийнято окремі закони, крім медичного. Акцентовано на проблемі запровадження медичного страхування в Україні. Визначено основні негативні чинники, які впливають на рівень та ефектив- ність сучасної системи соціального страхування. Зокрема, до них зараховані: 1) незавершене законодавче регулювання окремих важливих елементів сис- теми соціального страхування (медичне страхування, накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та ін.); 2) тіньова економіка; 3) демографічні чинники – постаріння населення та зниження рівня народжуваності; 4) скорочення платників єдиного соціального внеску у зв’язку з трудовою міграцією, пандемією COVID та ін. Підкреслено, що законодавчі ініціативи та рішення у сфері соціального страхування вимагають сучасного та стратегічного мислення, система соціаль- ного страхування має швидко реагувати на сучасні виклики та модернізуватись відповідно до потреб суспільства, оскільки від її ефективності залежить добро- бут населення у складних життєвих обставинах.