Державна регламентація екологічних правил і обмежень в оцінках Європейського Суду з прав людини: загальні положення

Abstract

В останні десятиліття ідея про виключне значення екології в сучасних умовах життєдіяльності суспільств – один із визначальних аргументів у рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких аналізуються наслідки застосування екологічних обмежень, діяльності забруднюючих виробництв. У цих справах суд досліджує баланс інтересів відповідних заявників, що потерпають від негативних наслідків забруднень і вжитих обмежень (заборони на вилов риби, знесення будинків у лісах чи прибережних зонах, хвороб, викликаних виробничими викидами, тощо), та публічних інтересів. Часто ЄСПЛ опиняється перед складною дилемою в оцінці застосованих державою обмежувальних заходів екологічного характеру, які мають дзеркальний ефект: припиняють (обмежують) порушення екологічних прав і водночас призводять до закриття/ зупинення виробництв, господарської діяльності, інших втрат в економіці. У цій короткій розвідці визначимося з основними позиціями ЄСПЛ у цих категоріях справ. Вважаємо важливим знати й розуміти позиції цієї поважної європейської інституції насамперед для української влади, яка ухвалює рішення в процесі реалізації екологічних реформ, зокрема, застосовує різного роду екологічні обмеження економічного зростання.