Abstract:
Динамічний розвиток економічних відносин на сучасному етапі обумовлює перманентну трансформацію механізмів взаємодії господарюючих суб’єктів. Одним із найбільш актуальних явищ у розвитку світової економіки є процеси злиття і поглинання підприємств. Розмах процесів корпоративної консолідації обумовлює стрімке формування та посилення потужних корпорацій, а також перерозподіл між ними впливу на національні підприємства, ресурси та ринки збуту. Зважаючи на відсутність комплексних досліджень щодо питань оцінки впливу злиттів і поглинань суб’єктів господарювання на економічну безпеку країни, основним завданням даної статті є дослідження параметрів економічної безпеки в контексті корпоративної консолідації та систематизація недоліків методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України. Враховуючи, що злиття і поглинання можуть призвести до формування достатньо потужних підприємницьких структур для здійснення суттєвого впливу на економічну ситуацію в регіоні та країні, а також з огляду на елементи опортунізму у мотивації їхніх учасників, особливу увагу приділено характеристиці загроз від злиттів і поглинань для національної економіки, які відкриваються в результаті проведення даних угод. Серед останніх виділено наступні: втрата контролю над економікою, згортання наукових досліджень та поглиблення технологічного відставання, зниження конкурентоспроможності експортерів, інтенсивна експлуатація національних ресурсів без урахування національних інтересів. Проаналізувавши „Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України” в контексті врахування загроз, пов’язаних із злиттями і поглинаннями суб’єктів господарювання, констатовано наявність в ній суттєвих недоліків. Запропоновано класифікувати їх на загальні (характерні для методичних рекомендацій як інструменту оцінки рівня економічної безпеки країни) та специфічні (пов’язані з неврахуванням впливу злиттів і поглинань на економічну безпеку України). Зазначено, що існуюча система управління економічною безпекою побудована за принципом реагування на поточні загрози та практично не враховує необхідності і доцільності розробки та реалізації превентивних заходів, у той час, як ефективне управління процесами злиття і поглинання в більшості випадків можливе лише на стадії підготовки та проведення угоди.
